Бу́лінг (від англ. bullying — залякування, цькування, задирання) — різновид насильства; навмисне, що не носить характеру самозахисту і не є санкціонованим нормативно-правовими актами держави, довготривале (повторюване) фізичне чи психологічне насильство з боку індивіда чи групи, які мають певні переваги (фізичні, психологічні, адміністративні тощо) стосовно індивіда, і що відбувається переважно в організованих колективах з певною особистою метою (наприклад, бажання заслужити авторитет у бажаних осіб).
Олена Ожийова, одна із перших українських науковців, що досліджували цькування (булінг), виділяє два основних його види:
1. Фізичне цькування — умисні штовхання, пирхання, стусани, удари, нанесення побоїв, тілесних ушкоджень та ін.;
· сексуальне цькування є підвидом фізичного (дії сексуального характеру).
2. Психологічне цькування — насильство, пов'язане з дією на психіку, що наносить психологічну травму шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість.
До цієї форми цькування можна віднести:
· вербальне цькування, де знаряддям слугує голос (образливе ім'я, з яким постійно звертаються до жертви, обзивання, дражніння, зведення наклепів, поширення образливих чуток та ін.);
· образливі жести або дії (наприклад, плювки в жертву або в її напрямку);
· залякування (використання агресивної мови тіла й інтонації голосу для змушення дитини робити чи не робити щось);
· ізоляція (жертва навмисно ізолюється, виганяється чи ігнорується частиною або всім класом);
· вимагання (грошей, їжі, інших речей, примушення щось вкрасти);
· пошкодження та інші дії з майном (пошкодження, викрадення, заховання особистих речей жертви);
· кіберцькування — пригноблення за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв (пересилання двозначних зображень і фотографій, обзивання, зведення наклепів та ін.)
Посилання на матеріали https://uk.wikipedia.org/wiki/Цькування
Коментарі
Дописати коментар